ОЛЬГА КЛЕЙТМАН
- Інженер – будівельник
- Архітектор, ГАП
- Член Національної Спілки Архітекторів України
Пряма мова:
«Хмарочоси… Вони мені не подобаються, але я вірю про те, що в майбутньому більшість людства стане мешканцями міст, і тільки найзаможніші зможуть жити на природі. Отже, хмарочос є тільки одним із кроків на шляху нашого природнього розвитку. Зовсім скоро найціннішим місцем буде можливість поспілкуватись з природою без свідків і посередників»
"САРЖИН ЯР -
проект, яким я живу"
ПРЯМА МОВА
Вступ до будівельного інституту був природнім – я в ньому виросла.
Мої батьки були молодими, незаможними, бабусь поряд не було, і тато брав мене з собою на роботу в ХІБІ, де він викладав вищу математику. Але, коли прийшов мій час до вступу в інститут, батько сказав, що всі архітектори дуже амбітні, але нереалізовані, і було б краще, якби я стала математиком, так як вона є фундаментом всього. А потім доню, йди хоч і в архітектори.
Так я стала студенткою мехмату Каразінського університету, а вже після, зрозуміла – без архітектури діла не буде і закінчила ХІІМГ. Оскілки під час навчання я вже
працювала, то нійбільше всіх мене виховував будівельний майданчик.
Нас не надихає «паперова архітектура». На мій погляд, це завдяки співпраці з Сергійом Івановичем Стрибулем. Очевидно, він є одним із небагатьох конструкторів, який міркує про те, як зробити, а не про те, чому не вийде. Він нас і провокує, і надихає.
Першим моїм фасадом був оздоровчий комплекс по вул. Лермонтовській міста Харків. В той час, він подобався мені. Сьогодні, я багато чого б зробила по іншому.
Перша моя робота була в «Харківархпроекті» під керівництвом Валерія Акимовича Деруна. Було багато різноманітної роботи. До нас часто заходили поважні харківські архітектори, і було цікаво послухати їх архітектурні байки.
Першим моїм наставником була Вікулова Олена Миколаївна. Навіть сьогодні багато речей я виконую саме так, як вона мене навчила.
Одного разу, разом з подругою Катериною Борисівною Агафоновою ми створили СБМ студію, і вже більше 20 років цілодобово проектуємо. Об’єкти ставали складнішими , відповідалність також, але й ми не стояли на місті і набували досвіду. Найскладнішим було навчитись розподіляти час згідно з пріоритетами та переконувати замовників відповідно до нашої точки зору.
"БЕЗ АРХІТЕКТУРИ
ДІЛА НЕ БУДЕ ..."
У цьому році завершився черговий етап реконструкції Саржиного Яру. На сьогодні, це проект, яким я живу. До речі, за рішенням міжнародного жюрі ми отримали гран-прі
Національної Спілки Архітекторів України за реалізацію проекту.
В Миколаєві, ми будуємо великий дитячий садок. Маємо надію, що він змінить на краще життя у спальноу районі міста з депресивною економікою. Також, ми проєктуємо приватне житло преміум класу, і наші роботи друкують світові журнали, наприклад ARCHDaily.
В нашому офісі немає перших, або других. Фахівців різного віку працює достатня кількість, щоб їх сила об’єднаної творчої синергії створювала гідний результат за нашими проектами. Коли креслення готові і рішення за ними узгодженні, моя задача досягнути порозуміння з підрядниками, і в цьому я неперевершена.
Хмарочоси… Вони мені не подобаються, але я вірю про те, що в майбутньому більшість людства стане мешканцями міст, і тільки найзаможніші зможуть жити на природі. Отже, хмарочос є тільки одним із кроків на шляху нашого природнього розвитку. Зовсім скоро найціннішим місцем буде можливість поспілкуватись з природою без свідків і
посередників.
Одного разу, мені довелось ознайомитися з таблицею, в якій були приведені показники досліджень з рівня задоволеності життям людей різних за фахом. Архітектори – найзадоволеніші!
Мій тато мав рацію, але тільки стосовно радянських архітекторів.
Читачам «Фахівець V.I.P.» бажаю фаховості у всьому. Шлях до досконалості приємний,але нескінченний.
"САРЖИН ЯР -
проект, яким я живу"
Матеріал в форматі PDF – переглянути або скачати
ТОВ «СБМ СТУДІО»
вул. Шатилівська,
будинок 19,
м. Харків,
Україна,
61166
+380-50-615-28-86
sbm_ua@yahoo.com