СЕРГІЙ СУХОПАР

  • Інженер – конструктор  радіоелектронних засобів
  • Провідний інженер – проектувальник
  • Головний інженер проектів

Пряма мова:

«З архітекторами і конструкторами завжди є порозуміння, так як у нас спільна мета: забезпечити безпеку експлуатації будівлі»

“У НАС СПІЛЬНА МЕТА”

Сергій Миколайович, як виникло бажання стати інженером? 

Пам’ятаєте ту мить, коли до Вас прийшло остаточне усвідомлення йти саме цим шляхом?

Остаточне бажання будувати кар’єру інженера виникло під час навчання в інституті, коли з  однокурсниками мені  довелось займатися розробкою та складанням невеликих комп’ютерів. Після інституту, працюючи інженером проектувальником  охоронно пожежної сигналізації, робота настільки захопила мене, що іншого професійного напрямку я вже і не уявляв.

Чому саме інженерія?

Сьогодні, з висоти часу, я можу сказати, що це був і збіг обставин, і вдала спроба найти себе за покликанням.

Під час навчання, якому предмету Ви приділяли більше уваги чим іншім, і чому?

В основному, це були спецпредмети: нарисна геометрія, теоретична механіка, конструювання та технологія. Розуміючи, що саме ці предмети є фундаментальною основою майбутньої професії, моїм природнім бажанням було освоїти їх належним чином, про що зовсім не  жалкую, і рекомендую іншим, особливо молоді.

Наскільки складним було працевлаштування відразу після навчання? Хто був  Вашим першим наставником?

До великих звершень (посміхається), був певний період розмаїття, напевно як і у багатьох інших. Користуючись знаннями та набутими навичками зі збирання  комп’ютерів,  деякий час після навчання я  займався  обслуговуванням касових апаратів. Пізніше, знайшов  своє місце, що «прикипіло» до душі.  Мені вдалося працевлаштуватися проектувальником в організацію яка виконувала проекти та монтаж охоронно-пожежної  сигналізації на об’єктах будівництва.

Щодо наставників… В тому розумінні, як це відбувалося за певних часів – обійшлося.

Перший реалізований проект за Вашою участю? Відчуття та враження пам’ятаєте? Що це був за об’єкт?

Це був банківський заклад міста – проект охоронної сигналізації та  протипожежного захисту. Особливих вражень від  виконаної  роботи не пригадаю, а відчуття  відповідальності, як завжди були присутні.

Яким був шлях подальшого фахового зростання? Через низку яких проектів довелося пройти, щоб вийти на рівень ГІПа?

Плануючи особистий розвиток за фахом, через деякий час, я перейшов до КП «Харківспецсервіс», інженером – проектувальником.  Згодом, виконуючи проекти протипожежного захисту для різноманітних об’єктів реконструкції та нового будівництва, авторський супровід під час монтажу систем, поточне експлуатаційне обслуговування за нашими проектами, дозволило мені набути відповідного досвіду, пройти сертифікацію до рівня «провідний», з 2006 року –  головний інженер проектів.

Самий цікавий реалізований проект за Вашою участю? Чим цей проект відрізнявся  від інших?

Цікавим і значним був проект систем протипожежного захисту ТРК «Україна». Це один із перших великих торгових центрів не тільки Харкова, в якому були присутні всі розділи (автоматична система водяного, порошкового пожежогасіння, пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, автоматизація, тощо).

Самий складний реалізований проект за Вашою участю? В чому саме полягали складнощі?

Із реалізованих  найскладнішим був проект  системи газового пожежогасіння, пожежної  сигналізації та оповіщення про пожежу в приміщеннях гідроелектростанції В’єтнаму.  Складність полягала у вивченні обладнання, яке застосовується в країні та вивчені нормативно бази, відповідно до якої приймалися інженерні рішення.

Створити архітектурний витвір, це тільки частина питання. Важливою ланкою є інженерно-технічне оснащення будівлі чи споруди. Які саме системи Вам доводиться  проектувати? Якою є частка інженерно-технічної  частини капіталовкладень від загальної вартості  всього проекту?

Для забезпечення протипожежної безпеки будівель наша організація займається проектуванням і реалізацією проектів автоматичних систем водяного, газового, порошкового пожежогасіння, систем пожежної сигналізації та управління евакуацією, систем протидимного захисту, систем контролю довибухонебезпечних концентрацій газу, систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей, блискавкозахисту, автоматизації, вогнезахисної обробки будівельних конструкцій.

Щодо частки … В цілому, вся інженерія, всіх систем не тільки за нашими напрямками, займає, приблизно  50-60 відсотків капіталовкладень в будівлю.

Наскільки часто  архітектор чи конструктор дослухаються  до рішень за Вашими проектами?

З архітекторами і конструкторами завжди є порозуміння, так як у нас спільна мета: забезпечити безпеку експлуатації будівлі.

Устаткування, обладнання, пристрої яких виробників Ви застосовуєте частіше всього в проектних рішеннях?  Чому?

В своїх рішеннях я орієнтуюсь на обладнання та пристрої які виробляються в Україні. Продукція є оптимальною для нашого ринку, має достатньо хорошу якість і  конкурентну вартість в порівнянні з іноземними зразками, і головне – забезпечують технічні та технологічні вимоги і кінцевий результат.

Над якими проектами Ви працюєте зараз?

В роботі зараз є проекти житлових будинків, торгових центрів «КЛАС», та «РОСТ». Завершено проектування систем протипожежного захисту заводу з виробництва листового скла в Азербайджані, в роботі проект аналогічного майданчика в Узбекистані.  

“ХАРКІВСПЕЦСЕРВІС”

вул. Олексія Дерев’янко, 3

м. Харків, Україна,

61103

+380 57 719 48 01

kp.khss@gmail.com

www.xcc.ua