ТАРАС  СТОЙКО

                                                                                                                                                                        Тарас, що є цікавого в напрямку роботи, обраному Вами? Нескучно?

Найцікавіше для мене це вирішувати  нестандартні будівельні конструкції.  В наш час, коли комп’ютери розв’язали руки  архітекторам, практично кожен будинок  являється нестандартним. Мені зараз не  трапляються проекти де можна заскучати.
Сучасна архітектура прагне зробити  навколишнє середовище красивим —  а це криволінійні форми, нерегулярність  фасадів, парковки в підвалах де розташування  колон не співпадає з несучими конструкціями  будинку зверху. Тож, чи скучно — ні, аж ніяк!

Чому пріоритетом для себе визначили будівельну сферу, а не щось інше?

Скоріше, це за покликанням…
Мрія з дитинства…

Що запам’яталося із студентського життя?

Науково-дослідна частина дипломної роботи.

Якою була тема, чи складним був захист?

Тема цікава: «Вплив високої температури  на позацентрово-стиснуту залізобетонну  колону при пожежі”. Захист був нескладним,  але самі дослідження захопили і поглинули  мене повністю.

Чи складно було працевлаштуватися відразу після навчання?

Влаштуватись було не складно, пам’ятаю  як викладачі повідомили нас про те  що проектні організації зацікавлені взяти на на роботу студентів. Отже, з другого  семестру 4-го курсу я влаштувався разом з  одногрупником працювати «на половину  ставки» в «Укрдизайнгруп». Це і був початок.

Перше фахове завдання. Що це було?

Зовсім першого не згадаю, але основні  роботи що я виконував це розрахунки  та креслення до розділів проектування.

Чи доводиться переконувати архітектора змінити його рішення із-за конструктиву? Наскільки часто це буває?

Так, безумовно. Кожний проект  проходить етап спільної роботи коли  ми разом шукаємо компроміс щоб і будівля  була красивою і міцність «достатньою».  Компроміси шукаємо не тільки з  архітекторами, частіше доводиться  приділяти увагу інженерам з вентиляції, ніж  архітекторам, так як магістралі розділів «ОВ»,  чи «ОВіК» нерідко розрізають несучі  конструкції.

Тарас, що є нового, або цікавого в конструкторських думках які суттєво можуть вплинути на методологію проектування?

Є спеціалізовані виробництва які  займаються розробкою окремих  конструктивних елементів – ми цього не  робимо, а використовуємо вже готові вироби.  Нову методологію проектування ще не  придумали, і тут все залишається як є.
Архітектор задає концепцію, а потім до  проекту долучаються інші фахівці за розділами  і в технологічній послідовності. В частині  конструкторських думок, тут від академічних  знань нікуди і вони застосовуються при  розрахунках конструкцій монолітних  залізобетонних та металевих каркасів.  Ключовим питанням залишаються терміни,  і тут без автоматизації процесу ніяк.

Досконала проектна документація, як правило займає достатньо значний час для її створення. Чи є механізми, чи технології за рахунок яких можливо значно скоротити терміни проектування?

Сучасні методи ВІМ проектування  дозволяють значно швидше виявляти  несумісності конструкцій з іншими  інженерними розділами, своєчасно вирішувати  питання — і таким чином уникати додаткової  втрати часу на виправлення помилок.  Скорочення термінів ми досягаємо за рахунок  використання програмних комплексів 3D –  моделювання та розрахункових програм для  конструкцій. На терміни виконання проекту  впливає рівень досвіду фахівців проектної  групи. Розуміючи це, керівництво компанії і я  особисто намагаємося проводити внутрішні  навчання працівників, системно відправляємо  попрацювати їх на діючому будівництві, тощо,  так і зростаємо.

Які є думки з приводу застосування в проектуванні штучного інтелекту? Чи загрожує проектувальникам безробіття? До речі, чи є конкуренція серед фахівців?

Штучний інтелект у проектуванні — це те,  чого я чекаю! Автоматизація — є одним із  рішень за рахунок якого можливо скоротити  час виконання проектної документації.  Одного разу я відвідав презентацію японської  компанії яка, по суті, вже втілила у виробничий процес роботу штучного інтелекту.  Якщо коротко – це щось! На жаль, для  України взагалі, і окремо для нас, все це поки  непідступні речі, але я оптиміст. Незважаючи на  ефективність систем автоматизації, їх роботу  забезпечує фахівець, отже безробіття не  загрожує, особливо тим хто постійно працює  над своїм фаховим розвитком.   Щодо конкуренції … Навіть при певному  дефіциті досвідчених фахівців, конкуренція є і  завжди буде на різних рівнях. Це процес  середовища, в якому час не стоїть на місці, адже  ще вчора ми були студентами, а сьогодні за  нашими проектами будують реальні об’єкти.