АНАТОЛІЙ БУТЕНКО

  • Експерт
  • Інженер – конструктор
  • Головний інженер проектів

Пряма мова:

«Перші звіти з обстеження  будівель, аналіз  технічного стану їх  конструкцій я складав,  працюючи ще в  університеті. То були складні, навіть аварійні об’єкти, які вимагали прийняття відповідальних рішень, і замовники  звертались до мого  керівника, як до останньої інстанції  в пошуках істини. Мені пощастило на перших  керівників-наставників, в них було чому  навчитися, що я і робив»

"НЕ ГАЯТИ ЧАСУ"

Анатолій Анатолійович, коли  вперше до Вас прийшла  думка

пов’язати професійне  життя з будівництвом?

Після 9-го класу. В родині вирішувалося питання в  якому коледжі продавжувати навчання. Мої батьки  та їх друзі вважали, що мені слід обирати медичнусферу, але мені допоміг випадок. Як пацієнт я потрапив в лікарню, перебуваючи в якій бажання йти в медицину відпало. Отже, ми подали документи до Сумського будівельного коледжу.

Що було далі?

Вир навчання захопив мене, особливо коли  розпочали викладати спеціальні дисципліни,  конструкції та фундаменти.  Коледж я закінчив з відзнакою, далі склав іспити до університету на  факультет «Промислового  та цивільного будівництва»

Під час навчання у ВУЗі, чи  думали Ви про відкриття своєї  справи, про те якою вона буде?

В мене було бажання навчитися і стати класним  фахівцем. Була певна ілюзія, що фахівцям добре  платять, згодом зрозумів, що в реальному житті все  «працює» по іншому. Але крок за кроком я йшов до  своєї мети. Після завершення університету  я поступив до аспірантури і потрапив в середовище вчених. Це були цікаві роки життя та праці, які
плідно вплинули на мій фаховий розвиток.  Поєднуючи академічні здобутки, працюючи над  пошуком інженерних та технічних рішень по об’єктам які були на той час в роботі, я набував  практичний досвід. Лише згодом в мене виникли  думки про започаткування  своєї справи.

Яким видався перший робочий  день в якості молодого фахівця?  Що запам’яталося?

Перше відчуття – виконати роботу і отримати  закінчений продукт не так вже і просто. Друге, що  здивувало, це робота Рябова Володимира Петровича, головного конструктора відділу металевих  конструкцій «НІОХІМ», який викладав рішення у  вигляді майже готових креслень, не задумуючись.  Мені здавалося, що він заздалегідь знає відповідь, а іншим її не розголошує. Я витрачав значно більше  часу, працював до пізньої ночі, так як мені  необхідно було все  осмислювати,  змоделювати, і визначатися з найбільш  оптимальним варіантом.

Кого ще із своїх наставників Ви можете пригадати?

Перші звіти з обстеження  будівель, аналіз  технічного стану їх  конструкцій я складав,  працюючи ще в  університеті. То були складні, навіть аварійні об’єкти, які вимагали прийняття відповідальних рішень, і замовники  звертались до мого  керівника Шагіна  Олександра Львовича, як до останньої інстанції  в пошуках істини. Мені пощастило на перших  керівників-наставників, в них було чому  навчитися, що я і робив.

В свій час Ви були долучені до роботи з реконструкції  Харківського аеропорту. Що є цікавого на згадку?

На той час я працював  головним конструктором  з функціями головного  інженера в «Аркстоун» і  ми повинні були  адаптувати проект  німецької компанії ARC. За ними була технологія і  рівень пропозиції 80-тих  років. Ми вирішили  компенсувати німецький  фарс своїми рішеннями,  які в результаті і  визначили архітектуру  об’єкта. 

Творчо, мене  надихнув аеропорт Базеля, де проектувальник вміло «зіграв» на візуальних сприйняттях потужних деревовидних сталевих конструкцій. Я взявся за розробку профіля «Кобра», і мені це вдалося. На фасадах аеропорту виконані рами вхідних навісів, інтегрованих в каркас будівлі. Суть рішення полягає в тому, що це потужні конструкції, які відповідають за просторову жорсткість будівлі, але на вид вони досить ажурні. За технічними обмеженнями необхідно було дотриматися  висоти будівлі не більше ніж  15,4 метра. При прольоті в  25 м двоповерхової частини  терміналу, я вирішив поєднати  функцію несучої здатності  параболічної ферми покриття і світлового ліхтаря, висуваючи  верхній пояс ферми над покрівлею. Конструкція  фахверка не обійшла нас  стороною, до речі, на це звертають увагу, а в той час нам довелося шукати аналоги,  аналізувати зарубіжний досвід  і приміряти його до нашого  об’єкту. Із невидимої частини– це залізобетонні стіни, що  утворюють підвал та  залізобетонні перекриття, по  яким зараз рухаються тягачі  багажного відділення, і багато  чого іншого.

Харківський аеропорт

З чого починали свою справу?

Наприкінці реконструкції  одного із будинків, пам’ятки  архітектури, з головним  архітектором проекту  Олександром Саратовим, ми  поєднали наші думки загальної  справи, і об’єднали зусилля.  Набутий практичний досвід і наша фаховість дозволяли нам відважитися і зробити перший
крок.  Розгортання було слідуючим …  Як конструктора, мене захоплювали проекти в яких на першому місці є  не архітектура, а інженерно-технічні рішення, а це різноманітні  споруди та мости, що згодом було закладено в основу назви компанії  «ТСК», але це вже мої подальші  кроки.

Наприклад … (?)

Якщо коротко, тільки по Харкову  наші реалізовані проекти з реконструкції: Нетеченський,  Рогатинський мости, Льговский  шляхопровід.

Щоб стати експертом, що потрібно в першу чергу?  Своє перше експертне заключення пригадуєте? Якими були відчуття?

На мою думку, є багато складових. Потрібні  знання та досвід з обстеження і випробування будівельних  матеріалів та конструкцій, методів вимірювання і розрахунку. Тільки при повному розумінні як працює будівельна конструкція, або система конструкцій будівлі чи споруди, які застосовані матеріали та їх специфіка поведінки під час експлуатації, можливо  виконати правильну оцінку технічного стану,  визначити працездатність, довговічність та безпеку експлуатації. Помилки виключені.

Перший свій звіт я зараз не згадаю, так як до самостійної відповідальної роботи залучався поступово своїм керівником  Олександром Шагіним, до речі, професором, доктором технічних  наук, академіком,  заслуженим діячом  науки і техніки України. Він знав що робив,  за що я йому вдячний. 

Сьогодні, багато хто звертається до Вас як до фахівця-експерта? На Ваш погляд, чому обирають особисто Вас? Це визнання, чи широке коло знайомих – що?

Частіше звертаються замовники, які  знають мою репутацію і для яких важливий кінцевий результат. Зазвичай це, або складні аварійні об’єкти, або пов’язані з можливістю надбудови, чи  збільшення навантажень, або об’єкти зі  складними інженерно-геологічними  умовами. Простими словами – звертаються коли є проблема. Коло знайомих теж має значення, і це добре коли є рекомендації від них.  Формат роботи, окрім візуального  обстеження та відбору зразків для лабораторних досліджень, це розрахунки  різних етапів експлуатації об’єкту, аналіз  та прийняття рішень і рекомендацій, далі – в разі потреби, розробка проектної  документації за обумовленими розділами.

З якими запитами більше всього  доводиться зіштовхуватися?  Що хвилює потенційних «замовників»?

Замовників, особливо якщо це іноземні  компанії, дуже хвилюють гарантії.  Їм не цікаво яка відповідальність експерта у випадках допущення їм  помилки, або помилок, які можуть  призвести до завдання збитків підприємству. Гарантії фінансові.  Враховуючи ці обставини, «ТСК» пройшла акредитацію і має угоду зі страховими іноземними компаніями, які готові  відшкодовувати збитки у разі помилки експерта. З одного боку, ми в ринку і  маємо змогу надавати такі гарантії, а з іншого – честь «мундира» експерта  важливіше, отже, працюємо , і надійно, і професійно.

Чи здійснюєте Ви виконання проектних робіт: в цілому, або окремих розділів проектування?

Проектні роботи – є невід’ємною частиною нашої  роботи. Здебільшого ми спеціалізуємося на будівельних конструкціях: металевих,  залізобетонних, кам’яних, але відокремити одне від іншого в окремому проекті неможливо, все  пов’язано між собою. Частіше нам довіряють генпроектування, що дозволяє комплексно  вирішувати всі питання. Також є запрошення  від колег – в таких випадках частіше ми виконуємо розділ «КМ», або «КБ», – буває по різному.

Як фахівець-практик, Ви особисто займаєтеся  розрахунками, чи частіше покладаєтеся на  колег-конструкторів? З точки зору технології яким чином
це відбувається?

На мою думку, експерт має вміти самостійно виконувати розрахунки конструкцій, креслення,  ескізи, орієнтовно визначати міцність матеріалів, та приймати рішення з підсилення наземних  конструкцій або фундаментів, і все це я вмію робити особисто, пройшовши добру школу в  недалекому минулому. Зараз, як правило, збір вихідних даних виконують колеги, і навіть розрахунки. Але, за моєї особистої  відповідальності, моя співпраця є паралельною,  і в разі відхилень, або помилкових їх дій, є фахові
корегування з мого боку, деталізація, тощо, тут спрацьовує досвід роботи з Шагіним та Рябовим.  Не завжди, але в залежності від складності  рішення і окремо взятої ситуації, мені доводиться  виконувати часткові обсяги робіт – буває і так.

Скільки сертифікованих фахівців є у Вашій команді?

Постійно задіяних є три. Але це не є для нас  проблемою тому, що на співпраці з іншими експертами, архітекторами та проектувальниками  ми виконуємо достатньо багато робіт саме з тими,  хто пройшов сертифікацію, і як фахівець не тільки  гідний, але і спроможний до персональної  відповідальності за прийняті технічні рішення.

ВІМ-технологію запровадили, чи це тільки в  планах до запровадження?

ВІМ, в широкому сенсі, ми на даний момент не використовуємо. Локальне застосування є, але це пов’язано зі складними за  геометричними параметрами конструкціями
які доводиться проектувати. Впровадження  ВІМ, так як це виконується за кордоном, чекає  на нас у найближчому майбутньому –  всьому свій час.

Чи є в мріях, або в планах, участь в створенні  проекту, на зразок Ейфелевої вежі?

Звісно… Кожен проектувальник має бажання  створити знаковий об’єкт, будинок чи споруду  своєї мрії. В цьому питанні повинен відбутися  певний збіг обставин. На мою думку, рано чи  пізно це відбудеться, все попереду.

Ваше ставлення до багатоповерхової забудови міста?  Мається на увазі, щось на зразок 100 поверхів і  більше, або щось на зразок сучасного Сіті-району із хмарочосів? Чи це не про нас?

Нещодавно мені довелось побувати в  Нью-Йорку де, як ніде більше, можна  зрозуміти що таке забудова міста хмарочосами.  Це специфічні особливості, які обумовлені  певною культурою та рівнем економіки. Ми  не готові. Технологія будівництва і будівельна  конструкція – це ще не всі питання. Мої перші враження від тісної забудови хмарочосами  різної висоти були сумнівними. Наш традиційний погляд на інсоляцію повністю  порушений. Виявляється, що забудовник  хмарочосу має платити відшкодування для  компенсації сусідньому будинку, якому хмарочос закриває світло. Це інший підхід до  забудови. Інша справа – Лондон. Чудова  сучасна архітектура, ретельно спланована  забудова та прекрасні мегабудинки залишили  в мене дивовижні враження. На мою думку, коли замовник і потенційний власник квадратних метрів будуть готові, забудова  хмарочосами стане реальністю і для нас.

Сьогодні відбуваються реформи в будівельній сфері,  впроваджуються нововведення, тощо?  Чи є що запропонувати?

На жаль, наша галузь сьогодні переживає  не найкращі часи… Пропозиції, навіть якщо вони є, то пуста розмова.

На що необхідно звернути особливу увагу молодому  поколінню проектувальників та конструкторів?

Необхідно вчитися інженерному мисленню в  самому широкому розумінні цього терміну, і  важливо не гаяти часу – він спливає швидко.

"НЕ ГАЯТИ ЧАСУ"

Матеріал в форматі PDF – переглянути або скачати

ТОВ «ТРАНС СТРОЙ КОМПЛЕКС»

провулок Сімферопольский, 6
м. Харків, Україна, 61052

тел: +380-67-692-20-70
mail: tsk.kh.mail@gmail.com